Усе, що потрібно знати перед першим гірським походом
Отже, уявімо людину, яка вперше вирушає в гори з ночівлею. Що їй потрібно знати і як підготуватися до пригоди? У цьому путівнику я зібрав основні поради для початківців у гірських походах, відповіді на поширені запитання та спостереження досвідчених туристів, зокрема фотографа-експерта Олександра Калініна.
Чи варто перед поїздкою в гори спершу вибратися з наметом кудись за місто, наприклад до річки або озера? Які підводні камені можуть виникнути вперше? І якими порадами для гірського походу ви можете поділитися?
Якщо у вас немає досвіду кемпінгу й ви ніколи не спали в наметі, раджу почати з літньої ночівлі неподалік від дому. Бажано недалеко від інфраструктури та житла. Хай як дивно це звучить, першу ніч у наметі варто провести у своєму саду на дачі або біля місця, де можна сховатися в разі негоди. Зазвичай це найкращий спосіб перевірити спорядження: навчитися швидко встановлювати намет, перевірити комфорт і тепло спальної системи, якщо почнеться дощ, надійність намету, зручність одягу та взуття, навчитися готувати на пальнику й зрозуміти, скільки їжі потрібно на день походу. Наступний крок — вирушити в нескладний похід Карпатами. Для першого маршруту підійдуть легкодоступні хребти з великою кількістю колиб. Конкретні приклади таких місць — Станимир, Кукул, Ліснівський, Кострич, полонина Хом’яків і невисокий відріг Свидовця, що простягається від гори Близниця до Рахова.
Чи можете ви скласти список спорядження, яке потрібно взяти в похід?
Бажаний мінімальний набір спорядження такий:
- Базова трійка: рюкзак на 40–50 літрів, надійний намет, здатний витримати середню зливу, і спальна система зі спальника та килимка. Правильний вибір спорядження — одна з ключових порад для гірського походу, що забезпечує комфорт і безпеку.
- Кухня: газовий пальник, газовий балон, казанок, ложка, горнятко.
- Електроніка: ліхтарик, павербанк і кабель для заряджання телефона.
- Аптечка та засоби гігієни: ліки, які ви приймаєте регулярно, лейкопластирі, засіб від комах, сонцезахисний крем, жирний крем і гігієнічна помада.
- Також раджу взяти надувну подушку, трекінгові палиці, сонцезахисні окуляри, беруші та сидушку.
Чи варто початківцю придивлятися до ультралегкого спорядження? Я десь читав, що починати з нього не рекомендують.
Раджу враховувати вагу спорядження під час купівлі. За можливості слід обирати найлегше спорядження. Зібраний для походу рюкзак має бути якомога легшим, але водночас повністю відповідати вашим потребам у комфорті. Після кожного походу, особливо першого, одна з найважливіших порад — проаналізувати, як використовувалися ті чи інші речі. Якщо щось виявилося непотрібним, варто подумати, чи брати це в наступний похід.
Як зрозуміти, чи зможете ви нести вагу свого рюкзака? Чи є якісь норми й співвідношення з масою тіла?
Навряд чи такі норми існують. Потрібен індивідуальний підхід. Так само немає єдиного комплекту, який підійде всім. У кожного свої пріоритети й «предмети розкоші», без яких він не піде в похід. Подібна ситуація зі спорядженням, їжею та багатьма іншими речами — одягом, електронікою тощо. Для короткого походу на 2–3 ночі раджу тримати вагу рюкзака в межах 6–14 кг, а для тижневого — 8–17 кг.
Який одяг узяти для літнього походу Карпатами? Чи достатньо спортивного взуття, чи потрібні туристичні черевики? Яка ваша головна порада для гірського походу?
Найзручніший і найуніверсальніший варіант для літнього походу — три шари. Верх: термофутболка, флісова кофта, легка пухова куртка. Низ: термобілизна, флісові штани, трекінгові штани. Обов’язково візьміть одяг, який захищає від дощу: дощовик зверху й водонепроникні штани знизу. Легка пухова жилетка також стане чудовим додатковим теплим шаром.
Для літнього походу Карпатами туристичні черевики не обов’язкові. Краще використовувати легкі кросівки — так звані «ранери», які не захищають від дощу й вологи, зате дуже швидко сохнуть. Як і в інших** **порадах для гірських походів, вибір правильних шкарпеток має вирішальне значення: трекінгові шкарпетки допомагають запобігти пухирям і набрякам, тоді як бавовняні утримують вологу й спричиняють дискомфорт.
А як щодо навігації та мобільного зв’язку? Як не заблукати? Які карти використовувати?
На відкритій місцевості мобільне покриття в Карпатах є майже всюди. У районах, що межують з іншими країнами, зв’язок є не скрізь. Для навігації раджу користуватися застосунками для смартфона, які працюють офлайн. Найпопулярніший — MapsMe. Його цілком достатньо для планування маршруту й базової навігації. Він використовує карту стежок із сайту OSM — картографічного аналога Вікіпедії.
Під час підготовки не забудьте заздалегідь завантажити карти районів, які відвідаєте. Разом з іншими порадами для гірського походу — наприклад, позначенням ключових орієнтирів і знанням аварійних маршрутів — це допоможе не збитися зі шляху й не заблукати.
А як щодо їжі та води під час походу?
Плануючи маршрут, слід врахувати розташування джерел уздовж нього. Найкраще заздалегідь дізнатися про стан джерел у людей, які нещодавно пройшли маршрут, що вас цікавить. Запитати можна в Telegram-групах, де спілкуються туристи, наприклад TravelBook. Ближче до осені деякі слабкі джерела пересихають. Похідна їжа зазвичай має бути якомога сухішою й калорійнішою. Крупи — кускус, гречка, манка, вівсянка, сочевиця, — консерви, сухофрукти. Для перекусу раджу обирати натуральні калорійні продукти з великою кількістю рослинного жиру — горіхи, арахіс. Солодощі дають відчуття ситості швидше, але воно дуже швидко минає. Залежно від сезону раціон можна урізноманітнити чорницею, ожиною та брусницею. Восени до страв можна додавати гриби, але робити це краще вкрай обережно й використовувати лише знайомі вам гриби. Урахування цих деталей разом із загальними** **порадами для гірського походу допоможе ефективно спланувати харчування.
Чи є негласні правила щодо туалету в горах?
Забруднення продуктами життєдіяльності — дуже гостра проблема в популярних карпатських місцях для табору. Основні правила: відійти щонайменше на 200 метрів від табору й на 60 метрів від найближчого джерела води, викопати ямку завглибшки не менше 15–20 см, засипати її землею та ніколи не залишати вологі серветки — ані під землею, ані тим паче на поверхні. Краще попередити інших туристів: «Я йду в туалет/подумати, повернуся за 10 хвилин». Бажано, щоб вони розуміли, у якому напрямку ви пішли.
Як обрати місце для ночівлі в горах?
Перед походом бажано скласти план маршруту й дізнатися про умови в потенційних місцях ночівлі. Потрібно з’ясувати, чи є біля стоянок джерела. Часто вибір місця для ночівлі залежить від погодних умов у горах. Якщо прогноз обіцяє сильний дощ, варто шукати місце на невеликому підвищенні. Слід візуально оцінити рельєф, зрозуміти, куди стікатиме дощова вода і як захистити намет від цих потоків. У разі сильного вітру не варто ставити намет під деревами, особливо сухими.
Основні рекомендації про те, як новачкам знайти належне житло, ми зібрали в цій статті.
Чи можна вирушати в перший гірський похід самостійно або з групою, у якій ніхто не має досвіду таких походів?
Можна, але я не рекомендую. Якщо в групі неможливо знайти «бувалого» туриста, раджу ретельно опрацювати маршрут і проконсультуватися з кимось досвідченим. Це зручно зробити через соціальні мережі, написавши досвідченим туристам. Звертаючись по пораду, бажано надати якомога більше інформації. Поради досвідчених мандрівників допоможуть краще підготуватися й уникнути поширених помилок.
Наскільки великою є небезпека зустріти ведмедя або інших хижаків у Карпатах?
Імовірність зустріти диких, особливо небезпечних, тварин у Карпатах мінімальна. Десь у Ґорґанах можна побачити групу козуль, уночі до вашого табору в Мармарошах можуть завітати дикі кабани або на Свидовецькому хребті від вас утече лисиця. Це найпоширеніші випадки взаємодії з карпатськими тваринами. Хоча в Карпатах є ведмеді й вовки, їх дуже мало й вони рідко контактують із людьми. Якщо це й трапляється, то випадково. Щоб убезпечитися, потрібно рухатися лісом, створюючи шум. Тварини почують ваше наближення й підуть глибше в ліс.
Вас застала гроза в горах — що робити? Як захиститися від блискавки?
Якщо це сталося на низьких полонинах, слід перечекати грозу в хатині або принаймні залишити відкрите високе місце. На відкритому гребені хребта найкраще спробувати спуститися нижче. Імовірність того, що в поспіху ви припуститеся помилки й унаслідок цього травмуєтеся, значно вища за ймовірність удару блискавки.
Ви заблукали або травмувалися. Що робити? Чи є номери екстрених служб?
Майже кожен, хто вирушає в гірський похід, має смартфон. Із цим пристроєм дуже складно заблукати, якщо заздалегідь установити застосунки для офлайн-навігації. Іноді стежки перекривають повалені дерева або затоплюють розлиті потоки. У такому разі раджу шукати альтернативний шлях іншими маркованими стежками. Початківці часто не тримаються стежок, намагаючись скоротити маршрут. У найкращому разі група впирається в непрохідні завали дерев і зарості суниці та вирішує повернутися на стежку. У найгіршому — продовжує продиратися крізь карпатські джунглі, витрачаючи купу сил і збільшуючи ризик травмування. Перед походом раджу дізнатися, який рятувальний підрозділ відповідає за допомогу туристам у районі вашого маршруту, і записати його номер телефону.
Чи траплялися з вами екстремальні випадки під час походів?
Буря налетіла несподівано й дуже мене налякала. Я опинився в одному з найгірших можливих місць — порожня сідловина раптом наповнилася вітром, горизонтальним дощем і густим туманом. За лічені секунди здалося, ніби переді мною реве турбіна літака, що злітає. Рюкзак працював як вітрило й розвертав мене обличчям до бурі. Я насилу доповз до хатини за 400 метрів, роблячи кожен крок і чіпляючись за землю. Там я й переночував. Лише спустившись із Мармаросів, я побачив масштаби руйнувань після бурі. У багатьох селах були обірвані лінії електропередач, а дерева перекрили дороги. У Румунії через неї загинуло близько десяти людей.
Можливо, я не врахував якихось нюансів. Що ще ви порадили б початківцям перед першим походом?
Насолоджуйтеся походом і не будуйте грандіозних планів, що межують із безумством. Плануючи перший похід, уникайте маршрутів із довгими переходами — 15 км і більше. Натомість не поспішайте й досліджуйте місця в розслабленому темпі, з камерою або бутербродом у руці. Моя друга й остання порада — взаємопідтримка. Під час переходів темп завжди має задавати найслабший і найповільніший учасник. Якщо хтось відстає, запропонуйте допомогу й підтримку. Остання порада для гірського походу — спробуйте знайти способи контролювати страх, тривогу й паніку. Неможливо просто перестати боятися; знання власних особливостей допоможе приборкати ці почуття. Я виявив, що мені допомагають подкасти, спів або кубик Рубіка. Це відволікає. І насамкінець хочу нагадати: просити про допомогу не соромно. Якщо ви чогось не знаєте, напишіть «досвідченим». У більшості випадків вони охоче вам допоможуть. Ніхто не зробить за вас усю роботу, але щось дізнатися можна завжди.
Автор матеріалу: Олександр Калінін